пригнаний

Значення в інших словниках

1. пригнаний — [пригнанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
2. пригнаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнати II. || пригнано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригнаний — ПРИ́ГНАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до пригна́ти¹. Гуменний тільки що скінчив перегляд худоби, пригнаної з паші (І. Франко). ПРИ́ГНАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до пригна́ти². З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно, Вхід замикали (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
4. пригнаний — ПІДІ́ГНАНИЙ (про одяг, взуття), ПРИ́ГНАНИЙ, ЯК ВИ́ЛИТИЙ розм., ЯК УЛИ́ТИЙ розм. — Ти вже як командирка! — в тихім захваті говорила Фроська, озираючи струнку Степчину постать у гарно підігнаній гімнастерці (Ю. Словник синонімів української мови
5. пригнаний — ПРИ́ГНАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригна́ти¹. Гуменний тільки що скінчив перегляд худоби, пригнаної з паші (Фр., II, 1950, 104). ПРИ́ГНАНИЙ² , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригна́ти². Словник української мови в 11 томах