призабутий

призабу́тий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призабутий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до призабути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призабутий — ПРИЗАБУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до призабу́ти. В залі втих оркестр і хтось почав грати на роялі давно призабуту, немодну мелодію (Ірина Вільде); На екрані пам'яті, як із притертої літами кінострічки, поставали призабуті вже кадри (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. призабутий — ПРИЗАБУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до призабу́ти. В залі втих оркестр і хтось почав грати на роялі давно призабуту, немодну мелодію (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 70); // У знач. прикм. Призабутих імен і фактів можна навести чимало (Літ. Укр., 7.V, 1967, 4). Словник української мови в 11 томах