1. Орфографічний словник української мови

припалий

припа́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припалий — [приепалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  2. припалий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до припасти 1-6), 11). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припалий — ПРИПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до припа́сти 1–6, 11. Сніг був зверху пухкий, щойно припалий, а під ним – тверда скоринка насту (Ю. Смолич); Багнистою вулицею йшов мужик, .. цупкі, порепані й припалі землею руки, грубі, як пеньки, ноги (М. Словник української мови у 20 томах
  4. припалий — ПРИПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до припа́сти 1-6, 11. Сніг був зверху пухкий, щойно припалий, а під ним — тверда скоринка насту (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 744); Багнистою вулицею йшов мужик, .. Словник української мови в 11 томах
  5. припалий — Припа́лий, -а, -е Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234. Словник української мови Грінченка