1. Орфографічний словник української мови

припочити

припочи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припочити — див. припочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припочити — ПРИПОЧИ́ТИ див. припочива́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. припочити — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. припочити — ПРИПОЧИ́ТИ див. припочива́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. припочити — Припочива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221. Словник української мови Грінченка