прираховувати

прирахо́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прираховувати — -ую, -уєш, недок., прирахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Рахуючи, додавати до чогось. 2》 Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прираховувати — ПРИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Рахуючи, додавати до чогось. 2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа. Словник української мови у 20 томах
  3. прираховувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. Словник синонімів української мови
  4. прираховувати — ПРИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Рахуючи, додавати до чогось. 2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа. Словник української мови в 11 томах