прирядити

приряди́ти

дієслово доконаного виду

нарядити

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирядити — див. приряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прирядити — ПРИРЯДИ́ТИ див. приряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. прирядити — ПРИРЯДИ́ТИ див. приряджа́ти. Словник української мови в 11 томах