1. Орфографічний словник української мови

пробування

про́бування

іменник середнього роду

від: про́бувати

пробува́ння

іменник середнього роду

від: пробува́ти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробування — -я, с. Дія за знач. пробувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробування — ПРОБУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. пробува́ти. Він поглядав на столик, на розгорнуту книжку, на сліди недавнього материного пробування в гостиній [вітальні] (І. Словник української мови у 20 томах
  3. пробування — ПЕРЕБУВА́ННЯ (присутність де-небудь), ПРОБУВА́ННЯ, БУТТЯ́ рідше. В перші дні перебування Ясногорської в батальйоні їй довелося пережити немало прикростей (О. Гончар); — Сядь та розкажи мені.. про своє пробування в Збаражі (І. Словник синонімів української мови
  4. пробування — Про́бування, -ння, -нню чого пробува́ння, -ння, -нню де Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пробування — ПРО́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. про́бувати. ПРОБУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. пробува́ти. Він поглядав на столик, на розгорнуту книжку, на сліди недавнього материного пробування в гостиній (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах