1. Орфографічний словник української мови

проколупувати

проколу́пувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проколупувати — -ую, -уєш, недок., проколупати, -аю, -аєш, проколупнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. 2》 тільки док., також без додатка. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проколупувати — ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. Ґалаґанчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку .. Словник української мови у 20 томах
  3. проколупувати — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев. Словник синонімів української мови
  4. проколупувати — ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. Галаганчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку.. Словник української мови в 11 томах