1. Орфографічний словник української мови

прокіс

прокі́с

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокіс — -косу, ч. 1》 Дія за знач. прокосити, прокошувати. 2》 Прокошена смуга на полі завширшки у змах коси або в захват косарки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокіс — ПРОКІ́С, ко́су, ч. 1. Дія за знач. прокоси́ти, проко́шувати. Слід подбати, щоб заздалегідь підготовлювались площі до збирання хлібів, своєчасно провадились прокоси, обкошувались краї, повороти (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. прокіс — ПРОКІ́С, ко́су, ч. 1. Дія за знач. прокоси́ти, проко́шувати. Слід подбати, щоб заздалегідь підготовлювались площі до збирання хлібів, своєчасно провадились прокоси, обкошувались краї, повороти (Рад. Укр., 23.VII 1958, 1). Словник української мови в 11 томах