1. Орфографічний словник української мови

пролупувати

пролу́пувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролупувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколупувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролупувати — ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм., рідко. Те саме, що проколу́пувати 1. Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (А. Калин). Словник української мови у 20 томах
  3. пролупувати — ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколу́пувати 1. Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Калин, Закарп. казки, 1955, 13). Словник української мови в 11 томах