пронести
пронести́ 1
дієслово доконаного виду
нести повз кого-, що-небудь; нести якийсь час або на якусь відстань; зберегти в пам'яті; обминути — про біду, лихо
пронести́ 2
дієслово доконаного виду
про розлад травного тракту
безос.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронести — [пронеисти] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. проун'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- пронести — див. проносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пронести — ПРОНЕСТИ́ див. проно́сити. Словник української мови у 20 томах
- пронести — проне́сти в се́рці кого, що. Зберегти пам’ять про кого-, що-небудь; незмінно любити когось, плекаючи надії на майбутнє. Через фронти в серці Людмилу, як мрію, проніс, а тепер біля самого, сказать би, порога — в першій-ліпшій спідниці заплутатись? (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
- пронести — ПРОНЕСТИ́ див. проно́сити. Словник української мови в 11 томах
- пронести — Пронести, -ся см. проносити, -ся. Словник української мови Грінченка