1. Орфографічний словник української мови

прослід

про́слід

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослід — -у, ч. Те саме, що слід I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прослід — ПРО́СЛІД, у, ч. Те саме, що слід¹. Чи ти не бачив нічних смолоскипів у синяві неба, Як вони просліди довгі вогню по собі залишають..? (М. Зеров); Дозори, послані далеко в степ, не виявили ніяких прослідів ворога (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. прослід — ПРО́СЛІД, у, ч. Те саме, що слід¹. Чи ти не бачив нічних смолоскипів у синяві неба, Як вони просліди довгі вогню по собі залишають..? (Зеров, Вибр., 1966, 164); Дозори, послані далеко в степ, не виявили ніяких прослідів ворога (Загреб., Диво, 1968, 416). Словник української мови в 11 томах