1. Орфографічний словник української мови

простолюд

просто́люд

іменник чоловічого роду

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простолюд — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота. Словник синонімів Караванського
  2. простолюд — -у, ч., збірн. Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простолюд — ПРОСТО́ЛЮД, у, ч., збірн. Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення. [Служебка:] Ти все щось говорив там [у палатах] за простолюд, обстоював, щоб дати волю всім (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. простолюд — НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби). Словник синонімів української мови
  5. простолюд — Простолюд, -ду м. Простонародіе. Уман. III. 210. Словник української мови Грінченка