простолюдинка

просто́лю́динка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простолюдинка — -и. Жін. до простолюдин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простолюдинка — ПРОСТО́ЛЮ́ДИНКА, и, ж., заст. Жін. до просто́лю́дин. Вона [пані Луазель] одягалась, як простолюдинка,і, взявши в руки кошики, йшла до овочевої чи бакалійної крамниці або до різчика, де торгувалась і лаялась. Відстоюючи кожне су із своїх нужденних грошей (Б. Козловський, пер. з тв. Гі де Мопассана). Словник української мови у 20 томах