1. Орфографічний словник української мови

просуджувати

просу́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просуджувати — -ую, -уєш, недок., просудити, -суджу, -судиш, док., розм. 1》 перех., заст.Витрачати (певні кошти) на судовий процес. 2》 тільки док., перех. і неперех. Судити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просуджувати — ПРОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм. 1. що, заст. Витрачати (певні кошти) на судовий процес. 2. тільки док., кого, що і без прям. дод. Судити якийсь час. Словник української мови у 20 томах