прошак
проша́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прошак — див. бідний; жебрак Словник синонімів Вусика
- прошак — -а, ч., діал. Жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прошак — ПРОША́К, а́, ч., діал. Жебрак. Приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю (Сл. Б. Грінченка); Попадались й діти-прошаки (Б. Лепкий); Глумиться [Яким] старому й молодому, пакостить прошакові (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
- прошак — ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана.. Словник синонімів української мови
- прошак — Прошак, -ка м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у. Словник української мови Грінченка