1. Орфографічний словник української мови

пужак

пужа́к

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пужак — див. держак Словник синонімів Вусика
  2. пужак — -а, ч., зах. Пужално. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пужак — ПУЖА́К, а́, ч., діал. Пужално. Левко люто вишарпнув батога, об коліно поломив пужак на дрібні цурпалки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. Пужак — (Puzak) Казімеж (псевдонім Базилій), 1883-1950, пол. соціалістичний діяч; 1921-39 генеральний секретар Пол. соціалістичної партії, 1939-45 секретар ППС-ВРН, комендант Народної гвардії ВРН; 1944-45 гол. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пужак — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  6. пужак — Пужак, -ка м. = пужално. Вх. Зн. 57. Словник української мови Грінченка