1. Орфографічний словник української мови

піддівок

підді́вок

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддівок — див. дитина; молодий Словник синонімів Вусика
  2. піддівок — -вка, ч., розм. Дівчина-підліток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддівок — ПІДДІ́ВОК, вка, ч., розм. Дівчина-підліток. Брат .. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком (О. Гончар); – Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою. Словник української мови у 20 томах
  4. піддівок — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  5. піддівок — ПІДДІ́ВОК, вка, ч., розм. Дівчина-підліток. Брат.. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком (Гончар, Тронка, 1963, 8); — Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою. Словник української мови в 11 томах