підземелля

Значення в інших словниках

1. підземелля — (природне) ПЕЧЕРА; (штучне) катакомби, підземні ходи. Словник синонімів Караванського
2. підземелля — див. погріб Словник синонімів Вусика
3. підземелля — [п'ідзеимел':а] -л':а, р. мн. -ел' Орфоепічний словник української мови
4. підземелля — -я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підземелля — ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею. Калинович ухопив його [сторожа] за плече, і так ішли досить довго цим темним підземеллям, в якім тільки тут і там, мов сірі плямки, мигали малі заґратовані віконця (І. Словник української мови у 20 томах
6. підземелля — ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев. Словник синонімів української мови
7. підземелля — Підземе́лля, -лля; -земе́лля, -ме́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підземелля — ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею. Калинович ухопив його [сторожа] за плече, і так ішли досить довго цим темним підземеллям, в якім тільки тут і там, мов сірі плямки, мигали малі загратовані віконця (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. підземелля — Підземе́лля, -ля с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35. Словник української мови Грінченка