підказ

підка́з

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підказ — -у, ч. Дія за знач. підказати, підказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підказ — ПІДКА́З, у, ч. Дія за знач. підказа́ти, підка́зувати. Перші рядки вона сама написала без підказу – про те, де він, що з ним (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. підказ — ПІДКА́З, у, ч. Дія за знач. підказа́ти, підка́зувати. Перші рядки вона сама написала без підказу — про те, де він, що з ним (Головко, І, 1957, 291). Словник української мови в 11 томах