1. Орфографічний словник української мови

підкорення

підко́рення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорення — -я, с. Дія за знач. підкорити і підкоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкорення — ПІДКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкори́ти і підкори́тися. Закінчивши підкорення Середньої Азії, Александр Македонський здійснив похід в Індію (з навч. літ.); – Наука – це величний процес пізнання природи і підкорення її сил людству (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. підкорення — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови
  4. підкорення — ПІДКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкори́ти і підкори́тися. Закінчивши підкорення Середньої Азії, Александр Македонський зробив похід в Індію (Іст. Словник української мови в 11 томах