1. Орфографічний словник української мови

підметувати

підме́тувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підметувати — -ую, -уєш, недок., підметати, -аю, -аєш, док., перех., спец. Підшивати вручну ізсередини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підметувати — ПІДМЕ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМЕТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, спец. Підшивати вручну ізсередини. Якщо планка зв'язана з тонкого матеріалу, її підметують знизу смужкою простої тканини або тасьми, щоб ґудзики не відтягували її (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. підметувати — ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. Словник синонімів української мови
  4. підметувати — ПІДМЕ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМЕТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., спец. Підшивати вручну ізсередини. Якщо планка зв’язана з тонкого матеріалу, її підметують знизу смужкою простої тканини або тасьми, щоб гудзики не відтягували її (В’язання.., 1957, 38). Словник української мови в 11 томах