1. Орфографічний словник української мови

підмовити

підмо́вити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмовити — див. підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підмовити — ПІДМО́ВИТИ див. підмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. підмовити — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підмовити — Підмо́вити, -мо́влю, -виш, -влять; підмо́в, -мо́вмо, -мо́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підмовити — ПІДМО́ВИТИ див. підмовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. підмовити — Підмовити, -ся см. підмовляти, -ся. Словник української мови Грінченка