1. Орфографічний словник української мови

підповня

підпо́вня

іменник жіночого роду

друга чверть Місяця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підповня — -і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підповня — ПІДПО́ВНЯ, і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі. Місяць сяяв на підповні, невсипущі осокори солодко дзюркотіли (Дніпрова Чайка); Гарячий місяць, ставши на підповні, Пливе, як човен, знявши паруси (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. підповня — ПІДПО́ВНЯ, і, ж., розм. Друга фаза, друга чверть у положенні Місяця при спостереженні з Землі. Місяць сяяв на підповні, невсипущі осокори солодко дзюркотіли (Дн. Чайка, Тв., 1960, 121); Гарячий місяць, ставши на підповні, Пливе, як човен, знявши паруси (Мал., З книги життя, 1938, 76). Словник української мови в 11 томах
  4. підповня — Підпо́вня, -ні ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підпоєні. Черк. у. Словник української мови Грінченка