1. Орфографічний словник української мови

піяння

пі́яння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піяння — (когута) спів (півня) [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. піяння — -я, с., розм. Дія за знач. піяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піяння — ПІ́ЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пі́яти. При бурдею не було дробу, і через те не міг когут піянням означити півночі (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. піяння — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю. Словник синонімів української мови
  5. піяння — ПІ́ЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пі́яти. При бурдею не було дробу, і через те не міг когут піянням означити півночі (Коб., II, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах