1. Орфографічний словник української мови

пієтет

пієте́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пієтет — -у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пієтет — ПІЄТЕ́Т, у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь. Читаючи відомий твір Толстого “Детство. Отрочество. Юность” про дитинство, що з таким пієтетом одгукувався про його автор, .. Словник української мови у 20 томах
  3. пієтет — пієте́т [нім. Pietät, франц. piété, від лат. pietas (pietatis) – благочестя] глибока пошана до когось, до чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пієтет — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  5. пієтет — Пієте́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пієтет — ПІЄТЕ́Т, у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь. Читаючи відомий твір Толстого «Детство. Отрочество. Юность» про дитинство, що з таким пієтетом одгукувався про його автор,.. я порівнював його з своїм дитинством (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. пієтет — рос. пиетет глибока повага, пошана до когось, до чогось. Eкономічна енциклопедія