1. Орфографічний словник української мови

п'ясти

п'я́сти́

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ясти — і пнути, пну, пнеш; мин. ч. п'яв, п'яла, п'яло і пнув, пнула, пнуло; наказ. сп. пни; недок., перех. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати. || Широко розкривати (очі); витріщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. п'ясти — П'Я́СТИ́, ПНУ́ТИ, пну, пнеш; мин. ч. п'яв, п'я́ла́, п'я́ло́ і пнув, пну́ла, ло; наказ. сп. пни; недок., кого, що. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати. * Образно. Вітрила груди пнуть, до сонця весла грають (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. П'ясти — Перша династія, що правила в Польщі, місцевого походження; першим історичним правителем з П. був Мешко I (приблизно з 960), останнім на пол. троні — Казимир III Вел. (правив 1333-70); у Мазовії згасла 1526, в Сілезії 1675. Універсальний словник-енциклопедія
  4. п'ясти — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. п'ясти — П'ясти, -пну, -пнеш гл. Пялить, напяливать. Словник української мови Грінченка