1. Орфографічний словник української мови

раптом

ра́птом

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раптом — раптом – а що як Не завжди доречно ми послуговуємося словом раптом. Цей прислівник, як і рівнозначні йому зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось. “Раптом усе затихло” (Леся Українка). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. раптом — пр., зненацька, враз, нараз, несподівано, ЗНАГЛА, раптово і пох. від РАПТОВИЙ, о. як сніг на голову, як грім з ясного неба, ні сіло, ні пало, ні з того, ні з сього; блискавично, миттю. Словник синонімів Караванського
  3. раптом — Безнарочито, відразу, вмить, водномить, враз, ґвалтовно, знагла, знебачки, зневісти, зненапа (діал.), знеобачка, знеобачки, знетельки, зненацька, знічевля, знічев'я, зопалу, ізнагла, нагально, нагло, налопом (діал. Словник синонімів Вусика
  4. раптом — Раптом, а що як, ану (ж) Не завжди слушно ми користуємося прислівником раптом. Якщо в фразі «То цілий місяць не було його, а це вчора раптом приїхав» (із живих уст) цей прислівник стоїть до речі, то цього не скажеш про таку фразу... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. раптом — присл. Враз, відразу; зненацька. || Несподівано, непередбачено. || Нарешті, після всього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раптом — РА́ПТОМ, присл. Враз, відразу; зненацька. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Настали весняні дні. Настали вони якось несподівано, раптом, одної ночі потягнуло теплим вітром з півдня, і на ранок снігу не стало (В. Словник української мови у 20 томах
  7. раптом — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм. Словник синонімів української мови
  8. раптом — Ра́птом, рапто́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. раптом — РА́ПТОМ, присл. Враз, відразу; зненацька. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Л. Укр., І, 1951, 460); Настали весняні дні. Словник української мови в 11 томах
  10. раптом — Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178. Словник української мови Грінченка