регредієнт

регредіє́нт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регредієнт — -а, ч., фін. Тримач векселя, який вимагає, щоб векселедавець сплатив гроші за опротестованим векселем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. регредієнт — РЕГРЕДІЄ́НТ, а, ч., юр. Те саме, що регреса́нт. Словник української мови у 20 томах
  3. регредієнт — регредіє́нт [від лат. regrediens (regredientis) – той, що повертається] те саме, що й регресант Словник іншомовних слів Мельничука