1. Орфографічний словник української мови

рекредитив

рекредити́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекредитив — -у, ч., спец. 1》 Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2》 Документ про припинення акредитиву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рекредитив — РЕКРЕДИТИ́В, у, ч., спец. 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Документ про припинення акредитиву. Словник української мови у 20 томах
  3. рекредитив — (англ. recreditive) 1. відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. лист, що спростовує акредитив. Економічний словник
  4. рекредитив — рекредити́в (від ре... і лат. creditum – довірене) 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Лист, що спростовує акредитив. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рекредитив — РЕКРЕДИТИ́В, у, ч., спец. 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Документ про припинення акредитиву. Словник української мови в 11 томах
  6. рекредитив — рос. рекредитив (від ре... і латин. creditum — довіряю) — лист або телеграма, що відкликає попередні доручення щодо відкриття кредиту, надання акредитиву. Eкономічна енциклопедія