рецитація

Значення в інших словниках

1. рецитація — -ї, ж., заст. Дія за знач. рецитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рецитація — РЕЦИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Дія за знач. рецитува́ти. Рецитації, оспівування верхніх звуків мелодії, раптовий спад мелодії в кінці фраз, своєрідна імпровізаційність, ритмічна невимушеність, гармонічна простота .. – усі ці моменти Лисенко міг спостерегти в народній практиці (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. рецитація — рецита́ція декламування (ст): Завдяки тим рецитаціям я теж попав у студентську пресу. На студентському форумі був організований літературний конкурс, який відбувся в Літературно-Мистецькому Клюбі. Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. рецитація — рецита́ція (від лат. recito – читаю вголос) читання або декламування перед слухачами. Словник іншомовних слів Мельничука
5. рецитація — Читання або декламування перед слухачами. Універсальний словник-енциклопедія
6. рецитація — РЕЦИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Дія за знач. рецитува́ти. Рецитації, оспівування верхніх звуків мелодії, раптовий спад мелодії в кінці фраз, своєрідна імпровізаційність, ритмічна невимушеність, гармонічна простота.. Словник української мови в 11 томах