риболовець

риболо́вець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риболовець — -вця, ч., розм. Те саме, що риболов 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. риболовець — див. рибак Словник чужослів Павло Штепа
  3. риболовець — РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що риболо́в 1. – А якого щупака риболовці підсакою витягли! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. риболовець — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови
  5. риболовець — РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що риболо́в 1. — А якого щупака риболовці підсакою витягли! (Стельмах, І, 1962, 303). Словник української мови в 11 томах