ригнути

ригну́ти

дієслово доконаного виду

вульг.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ригнути — -ну, -неш, док., вульг. Однокр. до ригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ригнути — РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти. – Нема хліба, нема де й заробити .. – Нам що – нам хоч ригни, а дай (М. Коцюбинський); * Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. ригнути — РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти. — Нема хліба, нема де й заробити.. — Нам що — нам хоч ригни, а дай (Коцюб., І, 1955, 92); *Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (Панч, І, 1956, 119). Словник української мови в 11 томах
  4. ригнути — Рига́ти, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313. --------------- Ригнути см. ригати. Словник української мови Грінченка