рицин

рици́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рицин — -у, ч. Білок-альбумін – складник рицинового насіння; високомолекулярний токсин; надзвичайно отруйний. Великий тлумачний словник сучасної мови