риштувати

Значення в інших словниках

1. риштувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. 2》 перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. || Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. риштувати — РИШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Г. Бойко). 2. кого, що, розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
3. риштувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
4. риштувати — Риштува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. риштувати — РИШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26). 2. перех., розм. Словник української мови в 11 томах
6. риштувати — Риштува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. см. рихтувати. Словник української мови Грінченка