розбивка

Значення в інших словниках

1. розбивка — -и, ж. 1》 розм. Дія за знач. розбити, розбивати 11-13). 2》 спец. Планування на місцевості якої-небудь споруди. 3》 друк. Рідше від звичайного розташування літер у слові для вирізнення його у тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розбивка — РОЗБИ́ВКА, и, ж., розм., полігр. Рідше від звичайного розташування літер у слові для виділення його у тексті; розрядка. Словник української мови у 20 томах
3. розбивка — РОЗБИ́ВКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. розби́ти, розбива́ти 11-13. При садінні садів на великих площах трудомістким процесом є внутріквартальна розбивка ділянок (Хлібороб Укр., 12, 1966, 17). 2. спец. Планування на місцевості якої-небудь споруди. Словник української мови в 11 томах