1. Орфографічний словник української мови

розбродитися

розбро́дитися

дієслово недоконаного виду

діал.

розброди́тися

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбродитися — I розбр`одитисядив. розбрідатися. II розброд`итисядив. розбрідатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбродитися — РОЗБРОДИ́ТИСЯ див. розбріда́тися. РОЗБРО́ДИТИСЯ див. розбріда́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. розбродитися — РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох — залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ (РОЗБРЕДА́ТИСЯ розм.) (РОЗБРО́ДИТИСЯ діал.), РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗЛА́ЗИТИСЯ розм., РОЗЛІЗА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. розбродитися — РОЗБРО́ДИТИСЯ див. розбріда́тися. РОЗБРОДИ́ТИСЯ див. розбріда́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. розбродитися — Розбродитися, -джуюся, -єшся сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у. Словник української мови Грінченка