розбуджати

розбуджа́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуджати — див. розбуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбуджати — РОЗБУДЖА́ТИ див. розбу́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розбуджати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розбуджати — Розбу́джувати, -джую, -джуєш і розбуджа́ти, -джа́ю, -джа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбуджати — РОЗБУДЖА́ТИ див. розбу́джувати. Словник української мови в 11 томах