розвеселити

розвесели́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвеселити — див. розвеселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвеселити — РОЗВЕСЕЛИ́ТИ див. розвеселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розвеселити — і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти. Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  4. розвеселити — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  5. розвеселити — Розвесели́ти, -селю́, -сели́ш, -ля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розвеселити — РОЗВЕСЕЛИ́ТИ див. розвеселя́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. розвеселити — Розвеселити, -ся см. розвеселяти, -ся. Словник української мови Грінченка