розвізниця

розвізни́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвізниця — -і. Жін. до розвізник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвізниця — РОЗВІЗНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розвізни́к. Розвізниц я складала пакунки. Словник української мови у 20 томах
  3. розвізниця — РОЗВІЗНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до розвізни́к. Словник української мови в 11 томах