розвірчування

розві́рчування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірчування — -я, с. Дія за знач. розвірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвірчування — РОЗВІ́РЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́рчувати. Не завжди можна зразу встановлювати деталь ремонтного розміру. Інколи доводиться другу сполучену з нею деталь обробити під ремонтний розмір розвірчуванням, шліфуванням або проточуванням (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розвірчування — РОЗВІ́РЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́рчувати. Не завжди можна зразу встановлювати деталь ремонтного розміру. Інколи доводиться другу сполучену з нею деталь обробити під ремонтний розмір розвірчуванням, шліфуванням або проточуванням (Автомоб. Словник української мови в 11 томах