розв'язок

ро́зв'язок

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розв'язок — [розвйазок] -зку, м. (ў) -зку, мн. -зкие, -зк'іў Орфоепічний словник української мови
  2. розв'язок — -зку, ч. Відповідь на поставлену умову (в завданні з математики, фізики, хімії і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розв'язок — РО́ЗВ'ЯЗОК, зку, ч. Відповідь на поставлену умову (в завданні з математики, фізики, хімії і т. ін.). Щоб переконатися, чи не зробили ми якої-небудь помилки, розв'язуючи рівняння, треба перевірити розв'язок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. розв'язок — Розв'язок, -зку м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60. Словник української мови Грінченка