розгорюватися

розгорюва́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорюватися — -ююся, -юєшся, док., на що, розм. Розжитися на що-небудь з великими труднощами, зазнавши горя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгорюватися — РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., на що, розм. Розжитися на що-небудь з великими труднощами, зазнавши горя. Розгорювався [Чіпка] десь на десять рублів, купив у заїжджого цигана стару кобилу (Панас Мирний); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. розгорюватися — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розгорюватися — РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., на що, розм. Розжитися на що-небудь з великими труднощами, зазнавши горя. Розгорювався [Чіпка] десь на десять рублів, купив у заїжджого цигана стару кобилу (Мирний, І, 1949, 163). Словник української мови в 11 томах
  5. розгорюватися — Розгорюватися, -рю́юся, -єшся гл. — на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Мир. ХРВ. 58. Розгорювався десь на десять рублів. Мир. ХРВ. 59. Словник української мови Грінченка