розгубленість
розгу́бленість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгубленість — [роузгублеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- розгубленість — -ності, ж. Стан за знач. розгублений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгубленість — РОЗГУ́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розгу́блений 2. Лара схилила голову, щоб приховати розгубленість... (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
- розгубленість — Розгу́бленість, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розгубленість — РОЗГУ́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розгу́блений 2. Хто боїться труднощів будівництва соціалізму, хто дає себе залякати ними, хто вдається в розпач або малодушну розгубленість, той не соціаліст (Ленін, 40, 1974, 298); Лара схилила голову... Словник української мови в 11 томах