розкроювальник

розкро́ювальник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкроювальник — -а, ч. Те саме, що розкрійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкроювальник — РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що розкрі́йник. Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів – і не лише якість, а й економне витрачання матеріалу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розкроювальник — РОЗКРІ́ЙНИК (той, хто розкроює тканину, шкіру тощо), ЗАКРІ́ЙНИК, РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК. Високої якості наші провідні розкрійники досягають завдяки досконалому знанню властивостей сировини (з газети); Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів (з газети). Словник синонімів української мови
  4. розкроювальник — РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що розкрі́йник. Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів — і не лише якість, а й економне витрачання матеріалу (Веч. Київ, 13.XI 1957, 1). Словник української мови в 11 томах