1. Орфографічний словник української мови

розкріпити

розкріпи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпити — див. розкріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкріпити — РОЗКРІПИ́ТИ див. розкрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розкріпити — РОЗ'Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідко), ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане)... Словник синонімів української мови
  4. розкріпити — РОЗКРІПИ́ТИ див. розкрі́плювати. Словник української мови в 11 томах