розкубрити

розку́брити

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкубрити — див. розкубрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкубрити — РОЗКУ́БРИТИ див. розку́брювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розкубрити — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розкубрити — РОЗКУ́БРИТИ див. розку́брювати. Словник української мови в 11 томах