1. Орфографічний словник української мови

розкудлати

розку́длати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкудлати — -аю, -аєш, док., розкудлувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Зробити кудлатим, патлатим, кошлатим (волосся, шерсть); розскубти, розкуйовдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкудлати — РОЗКУ́ДЛАТИ див. розку́длувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розкудлати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розкудлати — РОЗКУ́ДЛАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити кудлатим, патлатим, кошлатим (волосся, шерсть); розскубти, розкуйовдити. Христина без церемонії махнула на Ломицького вишиваним рушником, зачепила його по голові, розкудлала волосся (Н.-Лев., VI, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах