1. Орфографічний словник української мови

розлюченість

розлю́ченість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлюченість — -ності, ж. Стан за знач. розлючений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлюченість — РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розлю́чений 2. Вони один з-поперед одного стали вилітати в темні просторі сіни, перечіпалися через ослони, падали .. квапилися щезнути, втекти від княжої розлюченості (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. розлюченість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
  4. розлюченість — РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розлю́чений 2. Словник української мови в 11 томах