розтати

розта́ти 1

дієслово доконаного виду

розчинитися; перейти в рідкий стан тощо

розта́ти 2

дієслово доконаного виду

полагіднішати; розчулитися

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтати — див. розтавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтати — РОЗТА́ТИ див. розтава́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розтати — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути. Словник синонімів української мови
  4. розтати — Розта́нути і розта́ти, -та́ну, -та́неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтати — РОЗТА́ТИ див. розтава́ти. Словник української мови в 11 томах